Місяць 2-ий - "Страхи"
06 серпня 2007 (понеділок)
14.03. Здається я вагітна. Боже мій ... пишу, а самій не віриться. Сьогодні тест зробила. Дві смужки. Що робити? Я шалено щаслива, але не знаю за що хапатися. Дзвонила Маринці, думала вона мене проконсультує, але вона трубку не бере. Хотіла на прийом до своєї лікарки записатися, але там черга на два місяці вперед.
Ще ніхто не знає. Взагалі ніхто. ЖЕКу вирішила поки не говорити. Та й як вона відреагує? У нас бізнес в самому зародку, а мені зараз не до нього буде. Але нічого, все влаштується. Сашкові хочу сказати за особливих обставин, тільки після того, як до лікаря сходжу. Хоч би все добре було.
Ми ж тільки вчора з Байкалу повернулися. П'ять днів безпробудної пиятики, куріння і ночівель в наметах. Сподіваюся, це ніяк не відіб'ється на мою вагітність. Не повинно.
18.16. Весь день відпрацювала, як ні в чому не бувало. Хоча в мозку червоним рядком по всій черепушці бігає "Я вагітна. Я вагітна". Завтра піду в консультацію з Маринкою. Я до неї все-таки додзвонилася. Разом підемо. Їй тож на прийом. У неї вже п'ять місяців, а у мене три тижні кажись. Кльово!
07 серпня 2007 (вівторок)
9.25. Вже на роботі. Про мою вагітність ніхто ще не знає, тільки Маринка, сьогодні з нею в лікарню йдемо. Порушення від цієї новини трохи проходить. З'являються тільки нові питання.Сподіваюся, в лікарні мене проконсультують.
12.10. До лікарні я сьогодні не йду. У Маринчині клініці теж по запису тільки через три тижні. Тому подзвонила в свою лікарню і записалася на прийом до іншого лікаря. Шкода, що до моєї не виходить, але чекати теж не можу. Завтра сходжу до цієї лікарки, а там подивимося.
16.01. У мене з учорашнього вечора тягне живіт. Зараз це неприємне відчуття посилилося. Страшнувато. Швидше б до лікаря потрапити.
08 серпня 2007 (середа)
12.35. Сказала Сашкові про своє становище. Хотіла як краще, думала запрошу його в ресторан, і там в урочистій обстановці все скажу. Подзвонила йому сьогодні, щоб на час домовитися, а він почав мазати, що роботи до фіга і що ввечері не зможе. Я психанула і трубку кинула. А коли він передзвонив, все йому сказала. Тільки вийшло це зовсім вже якось неромантично. Ну да ладно. Він радий. Хоче мене сьогодні в лікарню відвезти. У мене в 15.00. запис. Сама вже чекаю з нетерпінням.
09 серпня 2007 (четвер)
12.09. Вчора сходила в лікарню. Бігала по клініках пів дня. Спочатку прийшла в свою консультацію, доктор подивилася, сказала йти на УЗД. Побігла в іншу клініку на УЗД, там тож подивилися, підтвердили 4 тижні, сказали, що плід розмістився в матці і поки все в порядку.Я знову полетіла в свою консультацію, там подивилися на записи узіст, на мою історію хвороби і сказали негайно стає на облік і бути під постійним контролем, бо мої гормони занадто часто зашкалювали в останні роки. Так як моя консультація на облік не ставить і вагітних не веде, я пішла в найближчу державну клініку. Там пролізла без черги до лікаря (до речі, це і Маринкина лікарка), вона подивилася на мене, на висновок УЗД і як давай на мене кричати через те, що я на такому ранньому терміні пішла робити гінекологічне УЗД, що це нібито строго заборонено і я нашкодила своїй дитині. Ну, я і розревілася. Почала битися в істериці. Ледве заспокоїли. Потім мені прописали вітамінів і "Утрожестан" (таблетки для підтримки вагітності) і відправили до 24-го серпня відпочивати. Сказали не нервувати, не напружуватися, не працювати. У разі проблем викликати швидку. І тільки 24-го на плановому прийомі мене поставлять на облік.
Вчора я, звичайно, рознервувалася, тому після всієї цієї епопеї поїхала додому. Сашка мене біля останньої лікарні зустрів і додому відвіз. Вдома я прийшла в себе. Маринка подзвонила, ми з нею поговорили, і я взагалі розслабилася.Вчора і сьогодні вже наковталася таблеток і вітамінів, мені здається, що живіт тягне менше. Все буде добре. Сашка вчора ввечері з букетом приперся. Красивий букет. Приємно.
А сьогодні я все сказала Женьки. Вірніше вона сама запитала, чи не вагітна я. Обговорили з нею все. Сприйняла вона начебто спокійно, хоча є над чим подумати. Тепер вся відповідальність за компанію строго на ній, так як я можу періодично випадати з процесу, та й думки у мене зараз не про те. Вирішили, що мій напрямок поки пригальмуємо. Робимо ставку тільки на Жекіну плитку. Я в міру можливостей буду допомагати їй. Що ж… . Надоже так статися ... Але я шалено щаслива, що у мене буде дитина, я дуже його хочу і сподіваюся, що все буде в порядку.
16.20. Мене так хилить на сон, що вже сил немає. Може додому звалити? А у мене млинець тільки-тільки повинні дизайнери на зв'язок вийти. Потерплю ще до шести. Блін, а потім ми йдемо на день народження до Ксюші. Так що поспати вдень не судилося. А-а-а ... іззевалась вся. Я втрат, як порядна вагітна жінка відчуваю легке нездужання, сонливість і боюся підняти щось важче ручки. Так як ми вирішили поки шифруватися з нашої новиною, то ввечері в ресторані доведеться якось обґрунтувати свою відмову від спиртного ... або випити келишок вина? Чуть-чуть навіть корисно.Але від боулінгу мабуть доведеться відмовитися.
17.52. А спати так і не перехотілося. Жесть. Ща в клавіатуру носом тикнусь.
10 серпня 2007 (п'ятниця)
12.54. З ранку сходила в банк, віддала платіжки, а потім заскочила в страхову компанію. Отримали медичний поліс. У понеділок піду до ще одного лікаря. Він в тій же клініці працює, куди я на облік планую встати. Просто він хороший Маринчині знайомий і може прискорити весь цей процес. Я так боюся ускладнень, що готова хоч в лікарню лягти, аби за мною дивилися лікарі і вчасно робили всі процедури.
4.32. Знову на сон розводить. Жесть.
15.27. Лінь така напала. Просто жах. Бідна Женька. З моїм настроєм їй дійсно все однієї тягнути доведеться. Я, звичайно, хочу і буду їй допомагати, але першочергові цілі і бажання у мене дещо змінилися, тому я вже не настільки ефективна.
13 серпня 2007 (понеділок)
15.03. Мене терь весь час від сну Тараща буде?
Думаю, що з цього моменту мій щоденник перетвориться в щоденник вагітної жінки, де записані всі відчуття і дії і не слова про інші сторони життя. Бо мої думки тепер тільки про це. Ну да ладно. Буде таким собі посібником для майбутніх мам :). Що новенького? У п'ятницю ми поїхали до батьків на дачу, де Сашка в приватній бесіді з мамою все їй сказав.Так що в суботу я слухала поради з правильного харчування, поведінки та способу життя. У суботу ж я не витримала і подзвонила своїй мамі. Вона була невимовно рада. У цей день ми займалися квартирним питанням, а ще я купила книжку для вагітних, де докладно описано, що потрібно їсти, які фізичні вправи бажано робити і головне, як розвивається плід щотижня. Зараз всередині мене 2 мм майбутнього людини. Зашибісь. У нього вже починає формуватися серце.
У неділю ми проспалися і знову поїхали по квартирним питанням. Звільнилися тільки до вечора. Після чого прогулялися з Сашею по набережній, зустріли друзів і тусувалися з ними на галявині в парку.
Сьогодні з ранку їздила в лікарню з Маринкою. Вона відвела мене до свого приятеля лікаря. Ми вирішили, що краще буде, якщо мене покладуть на денний стаціонар. Тобто за мною закріплено місце в палаті, я буду приходити з ранку, буду проходити всі необхідні процедури, повне обстеження, аналізи, укольчики, ну і постійний контроль лікарів. А тижнів через два мене випишуть, і вже з усіма готовими аналізами я піду в свою жіночу консультацію і встану на облік, як і всі. У мене як раз запис на 24-е серпня.Так що все буде добре. Мені прописали всі ті ж вітамінчики, "Утрожестан" і валерьяночку, щоб не нервувала, а то у вагітних це ціла проблема - то сльози, то істерика.
Ще я сьогодні купила спеціальні джинси для вагітних. І хоча живота у мене ще немає, мені весь час здається, що мої звичайні штани надто вже тиснуть мені на живіт. Так що перша шмотка для майбутньої мами у мене вже є. Ось.
14 серпня 2007 (вівторок)
15.30. Я вже на роботі. З ранку була в лікарні на денному стаціонарі. З мене викачали півлітра крові на аналізи, ну і ранкову сечу Седна збирала))). Ще мене подивився мій лікар, нічого доброго не сказав. Може самої запитати? Так, треба самій запитати у лікаря, що хорошого. А то вони тільки про проблеми говорять. Як тут не рознервувався? І знову про гормональний дисбаланс, про занадто ущільнену матку, про збільшену щитовидку. Загалом, я знову засмутилася. Але зараз вже заспокоїлася. Завтра запитаю, про загальний стан, про шанси і про що-небудь хороше. Завтра, до речі, мені вже крапельницю ставити будуть, і фізіо призначили.
А взагалі я вирішила, що якщо Всевишній подарував мені цей шанс і я, не дивлячись на всі свої проблеми, завагітніла, то Він не відбере його у мене.Я вірю, що все буде добре.
15 серпня 2007 (середа)
15.26. Черговий день наполовину пройшов. Вчора їздили з Сашком на квартиру. Зустрічалися там з будівельником Сергієм. До п'ятниці вони повинні доробити все, що залишилися дрібниці. Ми плануємо заїхати на цих вихідних. Вже скоріше б.
А з ранку знову була в лікарні. Сьогодні мені ставили крапельницю. Нічого страшного. Це просто вітаміни мені так вводять. Запитала у доктора про своє загальний стан. Він нічого конкретного не сказав. Сказав, що після того, як будуть готові аналізи, буде все зрозуміло. Я все одно наполягла хоч на якийсь оцінці. Він сказав, що все нормально і щоб я не переживала.
16 серпня 2007 (четвер)
17.17. Якщо вірити книзі про вагітність, то тижнів через 4-5 я знову стану відчувати себе нормальною людиною. Але зараз же я просто як стара квакша. Просто жах якась. Весь час хочеться їсти, пити і писати. Постійне відчуття втоми і здається, що я можу спати всі 24 години на добу. Але хоч біль внизу живота пройшла. Тепер тільки зрідка поколює. Так що перші місяці вагітності анітрохи не приємні. Животика ще немає, одяг для вагітних не поносиш, ніхто ще нічого не знає, але відчуваєш себе погано і нічого не можна, тільки здоровий спосіб життя. А ще нервяк жахливий.Тому як ходиш по лікарнях, здаєш аналізи, перевіряли і кожен раз нервуєш, а раптом щось не так. Жесть.
20 серпня 2007 (понеділок)
16.35. Продовжуємо вести щоденник. У п'ятницю я не вийшла на роботу, так як пів дня провела в лікарні, потім ходила на УЗД щитовидки. А в суботу ми переїжджали. Переїхали. У той же день і новосілля замутили. Народу було багато. Подарунки робили, вітали. Здорово було. Ну і звичайно ж перші наші ночівлі в СВОЇЙ квартирі. Це зашибісь. Квартира у нас вийшла грандіозна. Ми з Сашком задоволені. Там ще багато чого зробити треба. Але це все наживна.
А сьогодні знову в лікарню. Мені сьогодні знову УЗД робили. Малюк росте))). Сьогодні слухали його сердечко. Воно вже б'ється. Він, правда, ще зовсім крихітний, всього 8 мм, але він живий. Це так чудово! Потім, правда, мою радість затьмарив мій лікуючий лікар. Сказав, що якийсь із моїх гормонів перевищує норму в п'ять разів. Це небезпечно. Прописав щось гормональне пити. Я засмутилася. Ще він мене відправив на УЗД черевної порожнини і надниркових залоз. Сподівався там знайти причину моїх гормональних аномалій. УЗД я вже зробила, лікар, які робив це УЗД, сказав, що з внутрішніми органами у мене все в порядку,ніяких відхилень за розмірами і ніяких сторонніх наростів немає. Не знаю, що там за проблеми. Вірю і сподіваюся, що все буде добре.
21 серпня 2007 (вівторок)
8.06. Я в офісі. Працюю. Здається починаю потихеньку повертатися до мирського життя. Хоча все ще долають напади ліні і небажання брати на себе хоч якусь відповідальність. Але сьогодні вже бодрячком. Тяжким тягарем висять три замовлення, які мені треба закінчити, але працювати немає ні сил, ні часу.
Що стосується мого нинішнього щастя, так воно знову затьмарене походом до лікаря. Знову підняли питання моїх злощасних гормонів. У мене підвищений вміст чоловічого гормону, це загрожує так званим самовільним абортом. Ті таблетки, які мені треба пити для зниження цього гормону ( "Дексаметазон"), теж нічого доброго не приносять, вони погано впливають на розвиток плода і здоров'я дитини. Загалом, знову паніка. Дивно те, що у Маринки все ті ж відхилення і та ж проблема з гормонами. У підсумку, вона вже на п'ятому місяці і це радує, але їй вже робили операцію - зашивали шийку матки, яка скоротилася і розкрилася саме внаслідок гормонального дисбалансу. Шкідливі таблетки вона п'є вже у величезних кількостях - по 2,5 в день.Мені поки прописали по одній в день. Шалено страшно. Дуже хочу цю дитину. Хочу, щоб він був здоровим, сильним і розумним. Так і буде, я вірю.
22 серпня 2007 (середа)
13.24. Сьогодні звільнилася раніше. Ось уже в нашому офісі. З ранку знову була в лікарні. Нічого нового. Думала, що сьогодні випишуть, але ще немає. Завтра з ранку раніше поїду контрольні аналізи здавати, а потім подивляться, виписувати чи ні.
А ще сьогодні ввечері гості повинні прийти. Сашкові партнери з подружжям. Типу на новосілля.
23 серпня 2007 (четвер)
10.43. Сьогодні взагалі ні світло - ні зоря встала. Треба було до 8.30. в лікарню - здавати кров на контрольний аналіз. Завтра мене вже на виписку відправляють, і завтра ж я йду на прийом до свого облікового лікаря. Подивимося, що вона скаже.
13.07. Спати то як хочеться. Жесть. Ще й погода така каламутна, що прямо на кріслі хочеться згорнутися в клубок і заснути.
До речі, забула розповісти про вчорашній світський раут у нас вдома. Вчора нас відвідали Сашкові партнери з родинами. Добре посиділи. Тільки Саша знову замовив японську кухню, а мене від неї нудить.
29 серпня 2007 (середа)
14.42. Майже тиждень з останнього запису пройшла. Щось я зовсім розслабилася.Пора братися за розум і братися до роботи. А то жесть якась і непруха тут.
А події останнього тижня такі - по-перше, я встала на облік. Мій обліковий лікарка нічого нового мені не сказала, але від того, що тепер я буду ніби як під контролем акушера-гінеколога, мені стало трохи спокійніше. Наступний прийом тільки 21-го вересня, але до цього часу мені треба багато чого зробити - чергові аналізи, стоматолог, ЛОР і т.д. і т.п.
По-друге, приїжджали мої батьки. Знайомство батьків відбулося. Все пройшло вдало. Батьки знайшли спільну мову. Посиділи, поговорили, випили. Загалом, все як завжди.
30 серпня 2007 (четвер)
10.49. Сьогодні на роботі з самого ранку. Давно вже такого не було. Працюю. День почався продуктивно, але попереду одна неприємна річ, яке виконати потрібно, але так не хочеться ... А в іншому все добре. Відчуваю себе не погано, п'ю свої таблетки стежу в Інтернеті за календарем вагітності за тим, як розвивається мій малюк. Зараз у мене 8,5 тижнів, значить його зростання становить вже 13-15 мм, а вага 1 гр. Просто не віриться. Така маленька, а вже майбутній чоловік.
17.23. Відчуваю себе ніби не погано. Нудить злегка, але навряд чи це токсикоз.Його у мене не було і вже не повинно бути. Швидше через те противного морквяного соку, який я випила в обід.
31 серпня 2007 (п'ятниця)
10.22. Сьогодні останній день літа. Ех ... Ну да ладно. Я стала краще себе почувати. Хоча важка лінощі ще залишилася, але вже не так втомлююся і менше спати хочеться. Згідно розумним книжкам про вагітність, симптоми токсикозу і підвищена стомлюваність проходять після 12-13 тижнів, у мене почало проходити трохи раніше. Через пару тижнів зовсім людиною стану.
11.39. Залізла в Інет, почитала на форумах і спеціальних сайтах про мою проблемку - підвищена кількість чоловічого гормону, а так само ті страшні таблетки "Дексамтазон" (з величезним списком побічних ефектів і обмежень), які мені прописали. Трохи заспокоїлася. Виявляється, така проблема у дуже великої кількості жінок буває, і вони виношують здорових дітей. Так що і у мене вийде. Через пару тижнів здам повторно кров на гормони, може показник знизиться, тади может дозу по таблеткам знизять. Було б чудово.
Джерело: Наша читачка Анна
