Skip to main content

Щоденник: 3 місяць вагітності

Місяць 3-ий - "Примхи"

03 вересня 2007 (понеділок)

10.40. Ось і вересень. Школярі та студенти виходять на навчання. Нам це вже давно не загрожує. Наступного літа буде вже 5 років з тих пір, як ми закінчили університет, і 10 років зі школи. Жах! Як швидко летить час.

А що там у нас на вихідних? Ну, в п'ятницю я прийшла додому і тупо заботонілась. Мабуть рано пораділа, що підвищена стомлюваність проходити стала. Друзі звали нас попити пива і погуляти, але я була вже не в змозі, відправила Сашку і завалилась спати о десятій вечора. На наступний день, як слід проспавшись, ми вирушили шоппінговать. Витратили величезну купу бабок. Але і купили не мало. Взяли мене пару кофтинок для вагітних, куртку, туфлі осінні на плоскій підошві і щось там ще ... А, ще крем від розтяжок і купу інших прибамбасів для вагітних. Тільки ось застосовувати це все я буду на більш пізніх термінах, але вже зараз хочеться все це мати і носити. Кофтинки я планую носити вже зараз, а ось брючки з еластичним поясом мабуть тільки тижнів за два-три одягну. О! А ще у мене 4-ий розмір грудей. Хи-хи ... Довелося нові бюстгальтери брати.

А в неділю ми поїхали за грибами.Як справжні грибники взяли відра, ножі та пакети (раптом грибів багато буде)))), приїхали в ліс, Потинявшись там дві години, знайшли три червивих маслянка і два рижію, повернулися в місто, зайшли на ринок, купили маслюків, банку солоних груздів і зафігачілі собі обладнаний вечерю. Засмажили картоплю, засмажили маслюків в сметані. М-м-м-м .... смакота. Навіть зараз слинки течуть. Особливо гарні були солоні грузді. Все це ми робили разом з друзями. З ними ж потім забатонілісь на дивані перед телевізором і дивилися DVD до втрати пульсу. Так що вдома не прибрано, не стирається, але відпочили добре.

14.41. Вирішила трохи відволіктися від роботи і заглянути в щоденник. Дзвонила щойно Маринці. Вона бідолаха одна залишилася. Звужений її на батьківщину в Краснодар поїхав, там ніби як родичі захворіли, а вона вдома залишилася. Сумує. Її вже в декрет визначили, сказали будинку на лікарняному сидіти. Треба завтра-післязавтра зайти до неї, погуляти хоч. У нас тепер багато спільних тем для обговорення. У неї вже 6,5 місяців. Очманіти. Коли ж я такого терміну дочекаюся? Дуже хочеться.

Ну а в мене вже 10-а тиждень почався. Практично ювілейна :). З цього тижня мій малюк офіційно називається не ембріоном, а плодом.Ну і підрости він повинен добре. До кінця тижня буде вже 3 см від верхівки до попки. У нього вже визначився підлогу, хоча цього ніхто ще не побачить. А ще у нього починає зникати хвіст))). Це неминуче спадщина наших предків.

04 вересня 2007 (вівторок)

9.54. Дивно, але факт. Останнім часом я висипаюся, навіть якщо встаю рано. Хоча до вечора відчуваю себе вже ганчіркою. Вчора після роботи поїхала додому, перекусила і зависла на годину з книжкою про вагітність. Тепер це моя улюблена чтиво. О дев'ятій годині прокинулася і на мене напав синдром Попелюшки. Видерти ванну, туалет і спальню зі стелі до підлоги. Хотіла було вже за кухню прийматися, але зусиллям волі зупинила себе вже в 11 вечора і вирішила, що розумніше буде не напружуватися. Ось так.

13.46. Сьогодні взяла з дому бутерброди, тому перекусили трохи і зараз не так вже їсти хочеться, але треба. Пора на обід.

14.54. Пообідали. Добре. Добре і ліниво. Думати і працювати не пре ваще. Ось вони ... побічні ефекти вагітності. Мені про це розповідали. Крім дитини і себе коханої нічого не цікавить. Хоча з іншого боку, якби я сиділа вдома і не хрена не робила, як пропонував Саша, я б від туги вже вимерзла.

16.20. ICQ це зло.Я три години простирчали там, розмовляючи ні про що відразу з трьома співрозмовниками. І знову не зробила нічого корисного. Тепер я розумію, чому в деяких фірмах забороняють використовувати ICQ. Коли у мене будуть підлеглі, я їм теж забороняти буду.

05 вересня 2007 (середа)

10.46. Вчора до Маринці в гості ходила. Проговорили з нею години чотири. Ну і природно основна тема - це наше положення))) Матусі млинець ...

14.35. Я пообідала. Ох.-пол-хох-ох ... Ща лусну ...

07 вересня 2007 (п'ятниця)

21.04. Жах який ... я ще на роботі. Не можна так. Уже мізки пухнуть. Сьогодні взагалі думала, що на роботу не піду. Але не вийшло. В екстреному порядку зустрічалася зі своїм замовником. Ваще охренел ... А будь, що буде. Звичайно, не хочеться обкакаться перед замовником, але ... він теж красень, блін.

А ще сьогодні встала ні світ ні зоря щоб поїхати в лікарню. Здавала кров на аналізи. Потім до косметолога їздила. Зробила чистку особи, масочку там всякі, плюс манікюр. Після чистки виглядаю жахливо. От уже не думала, що такий жах буде. Все обличчя червоне, в цяточку і блястіт. Як зараз Сашкові показуватися?

Блін, на вулиці ніч, а я сиджу в офісі. Очі вже болять. Треба валити терміново.

10 вересня 2007 (понеділок)

10.55.Ну ось і новий робочий тиждень. Знову сьогодні вставати ліниво було. Іноді так думаю - ось вийду в декрет в останні місяці і буду спати, спати і спати. І адже знову буду відчувати себе нещасною, тому що мені буде нудно жити. А потім ваще засідка - перші пів року життя дитини я буду практично виключена із зовнішнього світу і при цьому втомлюватися буду по-звірячому.

У суботу їздили з Сашком по меблевих магазинах. Вибрали ліжко собі. Красива. Сподіваюся на цьому тижні вже проплатимо і бум спати на новій ліжечку.

А в неділю їздили до Сашиним батькам на дачу. Вони всім сімейством картоплю копали, а я типу обід готувала. Об'їлася вчора як Бобик. Думала лопну.

11 вересня 2007 (вівторок)

13.30. Сьогодні один з найбільш трагічних днів світової історії. Але все проходить і забувається. Значить і це пройде.

А я сьогодні знову ходила в свою жіночу консультацію. Здавала кров на свій проблемний гормон. Ну і природно в консультації сидять, стоять і ходять одні вагітні. І у всіх уже пристойні животики. Це так гарно. Просто супер. Більшість в модній спеціальному одязі. У кого комбінезончик, у кого костюмчик. Такі всі гарненькі. Я теж хочу. А у мене живіт зовсім маленький ще.З ранку, та не поемші, ваще нічого не видно. Ніхто і не здогадується, що я в положенні. Ех, доведеться чекати свого зоряного часу. Хоча через пару місяців, коли живіт однозначно вже видно стане, настануть холоди. І я буду ходити в теплій безформною куртці, пальто або пуховику. Так що покрасуватися на набережній у мене не вийде.

12 вересня 2007 (середа)

11.02. Сьогодні просто проспала. Хотіла приїхати в офіс до дев'яти, а не вийшло. Нічого нового, все як і раніше.

13 вересня 2007 (четвер)

10.30. Ну ось, ужо здається четвер. Кінець тижня. Робота пре, втомилася від неї. Дістали мене мої замовники. Як хочеться вже скоріше закрити всі ці замовлення і зайнятися всерйоз плиткою в допомогу Женьки. Зараз вже немає сенсу розпорошуватися на два бізнесу. Краще зосередитися на одному. Але колишні борги тягнуть назад))).

А в загальному все не так вже й погано. Сашка вчора ходив кров здавав на резус-фактор. Мабуть тільки в цей момент він і усвідомив, чому я так переживаю через свого негативного резусу. Цікаво, що йому там наговорили? А ще мама його вчора телефонувала. Голосила все з того ж приводу - на мою резусу. Знала б вона все інше ... Ще ми вчора в кіно ходили. На якийсь дурний вестерн.Але сам той факт, що я не сиділа вдома вже порадував.

14 вересня 2007 (п'ятниця)

12.09. П'ятниця. Завтра буду спати ... Я і сьогодні в загальному то себе сном не образила. Треба було до десяти з робочого питання в центр зганяти, так я до пів на десяту і спали. Хоча сьогодні вночі я моторошно перелякалася. Прокинулася о п'ятій ранку від різких болів в животі. Біль був дійсно звіряча. Думала вже швидку викликати. Потім начебто все затихло, слава богу. Але злякалася я сильно. До сих пір страшно.

Нам вчора ліжко доставили! Класна, просто супер! І дуже зручна. Тільки терь постільна білизна треба купувати величезних розмірів.

18.43. Все, додому пора. Втомилася. І все одно нічого не встигла. Ну що за хрень, блін. Коли ці дурні замовники закінчаться.

Гаразд, думаю тільки про хороше, тільки про хороше ... У нас вже кінець одинадцятого тижня))). Малюк ужо підріс, тепер він приблизно 5 см в довжину і 7 г вагою. Кроха зовсім. Хоча, мені здається, що 5 см це вже пристойно. Чому тоді живіт ще зовсім не помітний? Гаразд, почекаємо. А ще у нього (або у неї) на цьому тижні почалося утворення райдужки, а значить вже визначається майбутній колір очей.

17 вересня 2007 (понеділок)

10.00. Страшенно не виспалася сьогодні.Позначаються бурхливі вихідні. Хоча слово "бурхливий" для мене тепер вже не може бути застосовано. Просто в суботу проти ночі до нас прийшли друзі на перегляд DVD, в результаті спати я лягла тільки о третій ночі. А в неділю пару годин проїзд по магазинах все з тими ж друзями і вирішивши обмити покупки, ми поперлися в ресторан монгольської кухні, де чоловікам закортіло випити по маленькій. Мене посадили за кермо чужої машини, бо нашу ми в той день не брали, і понеслася. Після ресторану поїхали в гості до одних друзям, потім усім натовпом до інших. В результаті вже після півночі я повезла всю це шаражку по домівках. У мене на задньому сидінні сиділо 4 людини + 1 в багажнику, ну і ще один поруч зі мною. У страховку я вписана була, так що, якби засікли даішники, було б весело. Сім п'яних челов в машині, і за кермом вагітна жінка, яка не вписана в страховку.

18.09. Приїжджав Федір, так що другу половину дня я знову витратила на його замовлення. А-а-а-а! А як же інші замовники і всі мої справи? Всі плани горять, нічого не встигаю.

18 вересня 2007 (вівторок)

9.35. Ну чому весь час так хочеться спати? І так ніби лажусь рано, встаю трохи пізніше звичайного ... нічого не розумію.

Вчора після роботи поїхала додому.Сашка мій чогось занедужав. Відчуває загальну слабкість, а причину зрозуміти не може. Так що вчора, коли я приїхала, він вже вдома був. Спав. Ми з ним швиденько приготували вечерю і запарили фільм на DVD. А ще Сашка вчора посилено піднімав тему нашого одруження. Прозвучало і щось на зразок пропозиції, але, чомусь, не дивлячись у очі. Я щось робила на кухні, а він, валяючись на дивані, сказав: "Ань, виходь за мене заміж". Прозвучало як: "Ань, налий мені склянку води". Да уж ... зовсім не романтично. Але мабуть такий ось він і є. Мені здається, що він ніби як соромиться своїх почуттів, і тема шлюбу його бентежить. Може, звичайно, я чіпляюся, може, романтиками можуть бути тільки ще зовсім молоді студенти. Я не відповіла ні так, ні ні. Подивимось що буде. Я однозначно не хочу весілля. Виходити заміж з животом, привертати до себе загальну увагу, це те, що мені зараз найменше треба. Адже ми планували розписатися за кордоном, або перед самим вильотом туди, але тепер про закордон можна забути на пару років. А ламати голову над тим, що ж такого придумати, щоб мене не дратувало ... Мені зараз не до цього. Не хочу.

О! Я сьогодні вперше одягла на роботу свої джинси для вагітних.Вони мені, звичайно, ще більші, і виглядають кумедно. Але в своїх звичайних брюках мені вже тісно. Там пояс сильно тисне на живіт, так що доводиться весь час ходити з розстебнутою гудзиком. А сидячи, взагалі доводиться їх повністю розстібати і розкривати ширінку. А то зітхнути не можу. А в цих штанікі вільно. Ще пару тижнів, і вони не будуть виглядати так безглуздо. Зараз я просто схожа на товсту дівчинку з непропорційним животом, а зовсім не на вагітну. Але скоро все зміниться.

16.44. А в штанікі дійсно зручно. Правда, злітають трохи під час ходьби, але це краще, ніж постійно розстібати і застібати старі джинси. Терь точно перейду на свої нові шмотки для вагітних, а то все якось соромилася, та боялася, що рано ще. А тут в самий раз!

19 вересня 2007 (середа)

9.48. Женька сьогодні з ранку поїхала на вокзал зустрічати вантаж. Так що я поки одна. В черговий раз шкодую про те, що все ніяк не можу закрити свої колишні замовлення по маркетингу. А то вже давно б занурилася в наш з нею тепер уже основний бізнес і дивишся, справи пішли б швидше. Нам треба встигнути за найближчі два-три місяці відбудувати всі процеси, бо потім почнеться мертвий для нас новорічний сезон, а потім я вже буду не в змозі приділяти нашому бізнесу так багато уваги.

А вчора був самий звичайний вечір.Я приїхала додому, повечеряла, трохи прибрала. Потім вимазала всю голову хною і ходила так дві години. Так що тепер знову вся руда-прерижая.

20 вересня 2007 (четвер)

13.59. Сьогодні так пізно, тому як пів дня провела в лікарні. Вирішила все-таки не відкладати і змінити свого лікаря, та й взагалі клініку. З'їздили з Сашком в обласний перинатальний центр при род домі. Встали на платне ведення вагітності. Мені там порекомендували одну лікарку, так ось саме до неї я і записалася, вона ж у мене і пологи приймати буде. Задоволення це не таке вже й дороге. Ведення вагітності до 36-го тижня варто 12500, а передпологовій ведення і самі пологи 17500. Зате у мене тепер є стільниковий телефон мого лікаря, її звуть Олександра Георгіївна, і я можу зателефонувати їй в будь-який час і прийти на прийом без черги, в індивідуальному порядку. Лікар мені сподобалася. Вона вже провела перший огляд, дала перші рекомендації. Найбільше мене порадувала рекомендація - знизити дозу дексаметазону. Тепер буду приймати по ¾ таблетки в день. Сподіваюся все буде добре. Ще зовсім несподівано для мене, сьогодні мене направили на УЗС. Його зробили так швидко, і я так розгубилася, що забула попросити показати мені малюка.Тепер ось засмутилася, що так і не побачила його на екрані. Але ж я так чекала цього. Наступне УЗС мені будуть робити тільки на 20-22 тижні. Це ще два місяці чекати. А так все начебто в межах норми. Завтра у мене прийом в моїй колишній клініці. Треба сходити, забрати там ті аналізи, які я робила, і знятися з обліку. Думаю, що це буде не дуже приємну розмову. Моя колишня лікарка жінка різкувата. Але я маю на це повне право, так що зроблю цей крок. Після цього можна вважати, що з лікарем і планом ведення вагітності ми визначилися.

15.22. Ніяк не можу відійти від походу в лікарню. Настрій зовсім не робочий. Не можу зосередиться. Весь час думаю про малюка. Як же хочеться, щоб все було добре, і щоб він народився здоровеньким.

21 вересня 2007 (п'ятниця)

11.05. Сьогодні з ранку знову була в лікарні. На цей раз у своїй попередній, знялася там з обліку, забрала результати аналізів, які робила минулого тижня. Заодно сходила в діагностичний центр і ще раз здала кров на свій проблемний гормон. Сьогодні буду дзвонити своїй новій лікарки. Рівень ДГЕА в моїй крові знизився з 4,6 до 1,0. Це вже норма. Може мені взагалі можна буде припинити прийом дексаметазону?

11.25. Я сьогодні в нових штанікі для вагітної))). Ці ще більш кумедні - темно-коричневий вельвет. Вони щільні і широкі. Я втрат як Карлесон. З огляду на, що живіт ще маленький (але вже є!), Я підтягла регулятор об'єму талії до мінімуму. І штани трохи міхуром навколо моєї попи. Смішно.

Сьогодні сидячи в лікарні знову милувалася вагітними жінками. Все-таки вагітність це красиво. Мені дуже хочеться, щоб живіт скоріше виріс і став помітний.

15.27. Ну що ... у нас вже край 12-го тижня. УРА ура! Малюк знову підріс. Зараз його повна довжина повинна скласти близько 8 см, а вага 14-15 р Це вже пристойно. Дивилася в Інеті фотографію малюка цього періоду. Такий кумедний. Уже зовсім справжній, тільки маленький. Ще кілька тижнів і зовсім сформується, потім буде тільки рости. Швидше б. Хочу швидше 16-17 тижнів. Кажуть, в цей час він вже повністю сформований, активно рухається, смокче палець. Можна навіть відчути перші поштовхи, якщо мати худорлява або це друга вагітність. Хоча відчутно він почне штовхатися тільки на 20-22 тижнях. А це ще два з гаком місяці. Як довго… . Ну, ми нікуди не поспішаємо, все в свій час.

24 вересня 2007 (понеділок)

10.18. Здавалося б, так добре проспалася на вихідних, а сьогодні з ранку знову були проблеми з пробудженням. Да уж ... на вулиці холодно, сльотаву, сиро і сіро. За таких погодних умов вставати дійсно важкувато. А в понеділок тим більше.

Вихідні пройшли не погано. У суботу весь день валялися перед телеком (якщо не брати до уваги пів години експрес прибирання), потім все-таки змусили себе встати і пішли в супермаркет за продуктами. Заодно зайшли в відео-салон, купили парочку DVD-фільмів, покликали друзів в гості і влаштували кіносеанс до першої години ночі. У неділю до нас приїхали інші друзі. Це товариші Пушкарьова. У них синові півтора рочки, так що вони давно з нами не спілкувалися, а тут дитя бабусі залишили і вирішили відірватися. Ми попили у нас чаю і поїхали спочатку по магазинах (мені по дрібниці дечого купити), потім до них на нову квартиру заїхали подивитися (там ще тільки голі стіни), потім за місто в шашличку. Ближче до вечора зайшли в мексиканський ресторан, де і залишилися до пізньої ночі. До нас приєдналися ще дві пари друзів. Було весело.

16.09. Тільки що дзвонила своїй лікарці. Вона повинна була аналізи мої отримати, які в минулий раз брала. Чогось там недобре.Чи не дозволила мені знижувати дозу по дексаметазону і Утрожестану. Я щось аж засмутилася. Ну чому так?

25 вересня 2007 (вівторок)

15.14. Вчора приїхала додому після роботи, приготувала швиденько вечерю і ужо було зібралася завалитися з книжкою під пледом та перед каміном (ну і подумаєш, що штучний), але подзвонив Саша і сказав, що буде через 15 хвилин з батьками. Так що все солодкі плани про книжку, пледі і каміні довелося відкласти. Просиділи з батьками до самої ночі, переговорили про те - про се і спати.

Хоча книжку я проти ночі все-таки почитала. Ессен це чергова книженція про вагітність. Позитивна книжечка, там всякі психологічні вправи і методики з допологового виховання дитини. Прикольно. Вирішила, що буду робити ці вправи, навіть якщо з боку це здається дурним. Вчора, наприклад, пів години проговорила з малюком у ванній. А сьогодні розповідала йому, що я бачу по телевізору і по дорозі до зупинки. Там написано, що такі вправи закладають майбутню тісний зв'язок між мамою і дитиною. Ще там маса всяких творчих вправ - буду читати вірші, малювати, співати)))). А ще я сама сто років не писала віршів ... і художньої літератури вже більше року не читала ... тільки бізнес-книги, так навчальні посібники.Може це і називають маразмом вагітної жінки, але мені так хочеться. Хочу зайти в книгарню, взяти що-нить цікаве почитати і збірник віршів треба взяти обов'язково.

26 вересня 2007 (середа)

10.07. Отже, сьогодні середа, середина тижня. Седня вранці знову урочисто поклялася, що ляжу спати не пізніше десяти. Жах що не виспалася.

А вчора таки приходили мої замовники. Аж не віриться. Сплатили залишок за логотип, терь треба розрахуватися з дизайнером, передати їм диск із записом логосу у всіх форматах і все. Невже я закрию це замовлення в вересні? Ці замовники мені всі нерви вже вимотали.

18.17. Весь день старанно працювала над Федоровським замовленням. Чує моя п'ята точка, що все одно в обіцяні терміни не встигну. Завтра ще у колишньої одногрупниці за президентською програмою день народження, вона запрошує пообідати разом. Так що думаю, завтра я не особливо зможу попрацювати.

27 вересня 2007 (четвер)

16.03. Ну ось, як і передбачала, в офісі я об'явилася пізно. Спала майже до десятої ранку, прогулялася по центру по магазинах (погода сьогодні чудова), потім зустрічалася з одногрупниками. Душевно посиділи, пообідали разом. І ось тільки тепер в офісі. Жека, напевно, злиться на мене.Треба працювати. Небагато залишилося. Завтра п'ятниця і знову вихідні.

19.05. Чогось я знову зависла на роботі. Треба згортатися, поки не стемніло. Сьогодні я сама добираюся до будинку. Ніхто за мною не приїде (((

28 вересня 2007 (п'ятниця)

9.41. Сьогодні з ранку на роботі. Радує, що п'ятниця. Значить завтра буду спати до переможного. А вчора ми ходили в кіно на "Монгола". Нічого такий фільмец. Мені сподобалося. Немає голлівудського пафосу, але в той же час красиво і цікаво.

З ранку прям настрій таке чудове. Ех, чого б такого хорошого зробити?

На прохання трудового колективу, відповідаю на багато разів озвучену питання - нам з Сашком все одно, хто у нас буде, хлопчик чи дівчинка. Мені головне, щоб малюк народився здоровим, а гендерних переваг немає. Серйозно до вибору імен ще не підходили. Та й зарано ще. Звичайно, у мене є парочка улюблених імен, як жіночих, так і чоловічих. Але ми з Сашком цього ще не обговорювали.

Останнім часом ми обговорюємо тему нашого одруження. Ось і вчора Саша знову зробив мені пропозицію. Я знову нічого не відповіла. Напевно, я чіпляюся ... але, звичайно ж, мені хочеться красивого пропозиції з кільцем і в романтичній обстановці.Хоча в цей раз було вже краще, ніж в минулий. Ми сиділи в кафе (правда при кіно))) і Саша взяв мене за руку, і в очі дивився, і говорив ніжно. Але ... де кільце? ))). А в загальному, будь що буде. Чи не дочекаюся я, напевно, кільця ... а ось розписатися, мабуть, доведеться. Зробимо це тихо, без гостей і галасу. Не хочу я привертати увагу до цієї події.

Ну і звичайно п'ятничний звіт про досягнення цього тижня. Зараз нам майже 13 тижнів і, отже, малюк видав все 28 грам ваги. Зростання його щось близько 10 см. Це довжина моєї долоні. Дивно, але факт, у дитини вже сформувалися всі 20 молочних зубів.

01 жовтня 2007 (понеділок)

9.38. Опочки! Ось і жовтень. Пам'ятається, я думала, ось дочекатися б кінця вересня і все буде добре. Дочекалася. Так що вітаю нас із закінченням першого триместру вагітності і ласкаво просимо в другій!

А тепер про вихідні. У п'ятницю ввечері я здійснила мрію всього минулого тижня. Я загорнулася в плед, включила камін, приставила поруч тазик з фруктами і читала новопридбану книгу. Взяла "Алхіміка" Пауло Каміль. "Алхімік" залучив мене однієї тільки фразою написаної на його обкладинці: "Якщо ти чогось бажаєш дуже сильно, то весь Всесвіт допомагає тобі досягти цього". Мені дуже сподобалася ця думка. Книжка цікава.Правда я хотіла чогось нитка розважально НЕ грузящего, а отримала філософський роман. І хоча мені сподобалося, я вирішила, що на час залишу Каміль і не буду поки продовжувати його серію романів. Дуже вже філософські там думки. А мені не хочеться грузиться зараз.

У суботу, гарненько проспавшись, ми поїхали по магазинах. Наше улюблене заняття останнім часом. Купили мені осінні чобітки на плоскій підошві і так, між іншим, взяли нові штанці для вагітних))))). Кльові джинси. Вони мені абсолютно за розміром. Чи не великі і не маленькі, сидять добре, але і не тиснуть ніде. Так що на найближчі кілька тижнів це мої улюблені джинси.

Потім ми зустрілися з друзями Пушкарьова (вже другі вихідні поспіль) і поїхали в Листвянка. Осінній ліс такий гарний! Все жовто-червоно-зелене. Просто супер! Але треба зізнатися, що бачила я його тільки з вікна машини по дорозі в Листвянка. Бо сама Ліствянка - це Байкал з одного боку дороги і ланцюг готелів та ресторанів з іншого. Ми повечеряли в одному з наших улюблених ресторанчиків, потім прогулялися по набережній. Зайшли в міні-зоопарк, погодували ведмедів. Вони такі величезні і красиві! Тільки сумно дивитися на цього величного звіра за трьома рядами залізних прутів.Після цієї прогулянки ми повернулися в місто, заїхали до Пушкарьовим додому, де і грали в карти до першої години ночі. Весело було ))).

Неділя теж пройшло не погано. Ми ходили в театр на прем'єру вистави "Дерева вмирають стоячи". Красиво, але довго. Спектакль видався мені трохи затягнутим, хоча я отримала від нього задоволення. Ми ходили в театр разом з Котей і Ксюшею. Потім зайшли в кав'ярню, випили по чашці доброї кави, поговорили. Ось так і закінчилися вихідні.

Джерело: Наша читачка Анна